Лікування глаукоми проводилося ще за Гіппократа, в 400 році до нашої ери. Але сучасні уявлення про таке захворювання очей виникли лише в середині 19 століття.

З’явитися дане захворювання очей може в будь-якому віці, але найчастіше це трапляється у людей похилого віку. Класифікація глаукоми досить широка.

Основні форми глаукоми:

• закритокутова глаукома
• відкритокутова глаукома
• змішана глаукома

Майже 90% всіх випадків хвороби – це саме відкритокутова форма глаукоми. При такій формі захворювання доступ по дренажним природним системам є відкритим, але порушуються їх функції. В результаті відбувається підвищення тиску всередині ока. У більшості випадків така форма захворювання протікає без будь-яких симптомів, захворювання є майже непомітним. Відбувається це через поступове звуження поля зору, при цьому деякі люди помічають абсолютно випадково, що у них може не бачити одне око. У деяких випадках бувають помітні райдужні кола, якщо людина різко дивиться на яскраве світло.

При закритокутовій формі глаукоми накопичення наявної всередині рідини відбувається в результаті того, що не маєте доступу до дренажної природної очної системи – кут передової камери перекривається райдужкою. Це призводить до збільшення тиску, в результаті відбувається гостра форма глаукоми, що супроводжується такими симптомами:

• Різким болем в оці та у відповідній половині голови
• Явними зоровими порушеннями (затуманення зору або різке зниження аж до повної сліпоти)
• Почервоніння ока (розширення судин переднього відрізка очного яблука), набряк рогівки, зменшення глибини передньої камери, розширення зіниці та відсутність його реакції на світло
• Появою ореолів навколо джерел світла

Фактори ризику розвитку глаукоми

Які фактори впливають на виникнення глаукоми:

• судинні патології;
  
• нейропатії — захворювання іннервації ока;
  
• вроджені аномалії органу зору;
• генетичні схильності;
  
• патологічні впливи на плід під час вагітності;
  
• травми ока; цукровий діабет;
  
• захворювання щитовидної залози;
  
• інтоксикації та отруєння;
  
• регулярні стреси.

Діагностика глаукоми:

Ми рекомендуємо всім людям до 35 років, які не мають інших факторів ризику, вимірювати внутрішньоочний тиск 1 раз на 4 роки або 1 раз на рік, якщо є хоча б один з факторів ризику. Особам від 40 до 60 років – 1 раз на 2 роки, якщо фактори ризику відсутні, 1 раз на рік, якщо є хоча б 1 фактор ризику. Людям старшим 60 років – обов’язковий контроль внутрішньоочного тиску 1 раз в рік. При виявленні підвищеного внутрішньоочного тиску пацієнти проходять повне офтальмологічне обстеження, яке включає:

• Тонометрія – вимірювання ВГД безконтактними (з допомогою пневматичної та ручного тонометра) і контактними (тонометри Гольдмана і Маклакова) методами;
• Авторефрактокератометрію – вимірювання рефракції та кривини рогівки;
• Пахіметрію – вимірювання товщини рогівки;
• Гоніоскопію – оцінка кута передньої камери за допомогою спеціальної лінзи та щілинної лампи;
• Офтальмоскопію – оцінка стану сітківки, зорового нерва за допомогою спеціальних лінз;
• Ехобіометрію – вимір глибини передньої камери, розміру кришталика і довжини ока;
• Статичну комп’ютерну периметрію – вимірювання світлочутливості сітківки та поля зору;
• Оптичну когерентну томографію заднього відділу ока – оцінка диска зорового нерва, товщини шару нервових волокон і гангліонарних комплексів сітківки;
• Оптичну когерентну томографію переднього відділу ока – оцінка кута передньої камери та товщини рогівки.

Переваги діагностики в клініці Сергієнко:

 У нашій клініці прийом ведуть тільки висококваліфіковані фахівці, що мають великий досвід проведення всіх видів сучасних діагностичних процедур.

 Сучасне обладнання в нашій клініці дозволяє аналізувати стан зорової системи з високою точністю. У разі виявлення будь-яких відхилень у роботі очей це вкрай важливо для постановки правильного діагнозу та вибору ефективної методики лікування.

 Всі дослідження проводять в найкоротші терміни.